vik_kovalenko

EN: Today on November 28th my family and I lit candles on the window sills in memory of those over 7 millions Ukrainians who died in famine genocide (Holodomor) 1932-33 in Soviet Ukraine, a Stalinist ans communist crime against humanity. Please, pray with us for souls of the innocent victims! Read more here

UA: Сьогодні 28 листопада, я і моя сім'я запалили свічки на вікнах у пам'ять про 7 мільйонів українців, замордованих під час голоду-геноциду (Голодомору) 1932-33 років у радянській Україні. Голодомор влаштували проти українців комуністи начолі зі Сталіним. Будь-ласка, помоліться за душі невинних жертв! Читайте про голодомор тут

Святе писання зазначає, що Ісус Христос благословив весільну церемонію у Сані несподіваним викидом спіритичної енергії, який був не менше, ніж викид енергії під час його першого публічного дива. А Папа Римський Іван Павло Другий в "Листі до сімей" (1994) назвав сім'ю величезним дивом і щирим покликом.

У книзі йдеться, що гідний, підходящий партнер розкриє в Вас все найкраще, зігріє Ваше серце, вивільнить Вашу приховану силу. Ви у відповідь теж робитимете все найкраще для Вашої половини. І ви обоє, працюючи разом, теплотою гостинності будете дарувати втіху й комфорт оточуючим – друзям і сусідам. З іншого боку партнер може Вас інколи дратувати і спокушати до гріхів, тому подружнє життя несе в собі безліч відповідальностей та вимог. 

Як і в повсякденному житті, людині треба отримувати задоволення від сім"ї і вдосконалюватися. Ті ж, хто шукає в сімейному стасуі користі передусім для себе, той може бути розчарований. Адже подружня любов передбачає більшу віддачу, ніж отримання. В тому числі це означає, що кожен у парі повинен вміти казати "вибач" і досить часто. Замість використання партнера для власних потреб, слід жертвувати собою заради загального добра Вашої родини. 

Фредерік Маркс пише, що велика свята Катрін Сіенна колись мала видіння, де Бог запропонував їй вибрати свій хрест серед багатьох – великих і малих. Намагаючись бути вдячною Богу, вона обрала найтяжчий. "Ні", - сказав Бог. - "Цей хрест не для тебе. Він для одружених пар".

Бог обіцяє всім і кожному свою власну ношу, і чоловіку та його дружині цю сімейну ношу слід нести чемно і з вдячністю, роблячи все можливе для співпраці між собою.

"Католицька церква - одна з небагатьох церков світу, яка надає людям формальні інструкції перед одруженням, які ґрунтуються на сакраментальній природі сімейного союзу", зазначає автор книги.

"Ми, католики категорично відкидаємо ідею розлучення і другого шлюбу, віруючи, що невдалий чи розірваний шлюб не дає нам спасіння. Коли ми обіцяємо берегти вірність у доброму і поганому самопочутті, у хворобі чи у здоров'ї, це означає, що ніщо, абсолютно ніщо не зламає нашу обіцянку: ані рак, ані параліч, ані бездітність, ані алкоголізм, ані секс з іншими. Розділення пари може статися в надзвичайних випадках, але ні в якому разі не через розлучення чи інший шлюб", - підкреслюється в книзі.

"Це – одні з кардинальних постулатів католицького вчення, які беруть свої начало прямо від Ісуса Христа, його апостола Павла і є незмінними впродовж двох тисяч років. Ісус повернув до ідеального значення ідею сімейного союзу між чоловіком і жінкою, бо ця ідея нівелювалась багатоженством, розпустою і розлученнями", - наголошує Фредерік Маркс.

"Ми свідомі того, що вищі священики Католицької церкви наділені правом, у крайніх випадках, видавати одруженим парам декларацію (свідоцтво) про ануляцію шлюбу, що свідчить, що такого шлюбу ніколи не було (в тому сенсі, що шлюбна обіцянка між сторонами не набула чинності, щоб вважати шлюб таким, що взагалі почався). 

Критики дорікають католикам, що це є ніщо інше, як прихована форма розлучення, тільки по-католицьки. "Але це не так, - наголошується в книзі. - Вже два тисячоліття живе Христовий принцип, що шлюб, укладений одного разу, є нерозривним, його не розірвати. Такі відомі люди, як єпископ Джон Фішер і сер Томас Мор з Англії віддали свої життя на захист цього принципу, що лишається і в наші дні найгарнішим діамантом у короні католицької віри".

Шлюб стає шлюбом тільки, коли людина повністю присвячує себе партнеру, коли вона вільна від потреби звільнитися від цього союзу. Як написав Філіп Йенсі в статті "Бог є добром для тебе", опублікованій у "Католицькому дайджесті" в лютому 1992 р., для запобігання розірвання шлюбів між католиками в США, судді примушують їх разом з дітьми прослухати 4-годинні курси взаєморозуміння.

Звісно, якщо пара серйозно налаштована одружитися, то вона має так само серйозно підготуватися до шлюбу, особливо якщо пара впевнена, що ніколи не розлучиться. З'ясуйте, чи готові ви мати дітей, як дарунок від Бога? Якщо зараз ви не можете забезпечити їх фінансово, то буде мудрим вчинком відкласти ваш шлюб до того часу, коли ви досягнете певного фінансового благополуччя.

Народження дитини слід розглядати не тільки як подарунок Бога для сім"ї, а й як подарунок сім"ї Богові. На додачу, діти сприяють вихованню в батьків таких почуттів, як чуйність, терпіння, мудрість, витривалість і святість. Пари, які нагороджені Богом мати дітей, не можуть ганатувати їхнє спасіння. Це від них і не вимагається. Це – справа Бога і самих дітей. Слід вірити, що Бог зробить свою справу відносно них.

"Якщо пара не може мати дітей, ми віримо, що Бог компенсує їм це в інший спосіб. Бог всіх любить і є добрим для всіх", - наголошується в книзі.

"Що робити, якщо ви плануєте одружитися з не католиком(чкою)?" - ставить автор книги актуальне запитання. 

"Релігія визначає характер і поведінку партнерів у парі, те, наскільки ви поділяєте чи не поділяєте моральні та релігійні погляди, чи є щасливою і стабільною ваша пара. Попри оптимізм, що сімейне взаєморозуміння подолає всі перешкоди між партнерами, релігійні відмінності самі по собі є фундаментом для конфлікту, особливо в частині народження дітей та їхнього подальшого виховання. Це площина, яка має бути добре обговорена партнерами перед весіллям, щоб вирішити, як і коли сім"я буде молитися спільно, як одне ціле, як їхні діти будуть залучені до зростання у своїй вірі", - пояснюється в книзі.

"Протягом довгих років Католицька церква забороняла католикам одружуватися з особами, що сповідують інші релігії. Винятки були дуже поодинокі. Досвід показує, що змішані шлюби є джерелом нещасливості всієї родини. Ці шлюби втрачають релігійну цілісність, втрачається віра з боку католиків, а атмосфера сім"ї не сприяє релігійному вихованню дітей", - зазначає автор.

Як йдеться в "Католицькій настільній книзі для заручених і щойно одружених пар", заручини – це обітниця самоконтролю. Час до весілля є часом, щоб показати партнеру і Богу, як ви вмієте себе стримувати. Тобто не повинно бути ніякого флірту зі сторонніми особами. Також партнери між собою не повинні дозволяти фізичних вольностей, фізичних свобод, адже вони зарезервовані для шлюбу. (Згідно вчення Катехизму, заручені пари повинні зарезервувати для шлюбу почуття пристрасті своєї)

Поцілунки, торкання, обійми не є гріхом. Але вони викликають сексуальне збудження. Тому вони є ризикованими. Справжня чинна шлюбна обітниця (контракт) передбачає повну свободу особи, зокрема, повну свободу сексуального спілкування. Головний принцип цієї свободи в шлюбі – що секс дається один одному вільно, без примусу.

Дуже просто вирішити, що позашлюбний секс, в сенсі "жити разом", допомагає парам зрозуміти, чи підходять вони один одному. Але це не так. Секс поза шлюбом є симуляцією (пародією) на шлюбні відносини, тому що ці обидва становища – співжиття і шлюб – абсолютно різні, тут різна відповідальність, очікування, обов"язки і відчуття. Гріх – ніколи не є гарним способом пізнати правду. Також дуже рідко трапляється, коли люди, які справді люблять один одного і які підходять один одному в багатьох речах, можуть потім у шлюбі мати складнощі в сексі.

За соціологічними дослідженнями, як написано в книзі, майже 40% американських пар, які мають дошлюбний секс, не доходять до весілля. А серед тих, хто мав дошлюбний секс і одружився, відсоток розлучень є набагато більший, ніж серед тих, хто не займався сексом до шлюбу.

Що робити, якщо Ви вже грішите у позашлюбному сексі? Ніколи не пізно зупинитися. Ми знаємо, що позашлюбний секс або блуд є прямим викликом проти Бога, але його доброта і любов є безмежною, щоб простити тих, хто згрішив. Бог очікує від нас в цьому випадку 3 важливі речі: розкаяння, сповідь і спокуту чи епітимію. Коротко кажучи, якщо ви маєте позашлюбний секс або живете разом із вашим партнером, ніколи не пізно це припинити , піти до сповіді й відбути ту спокуту, яку накаже священник. Таким чином ви відновите свою свободу і Бог посміхнеться вам так само, як батько всміхався поверненню блудного сина. Нехай білий колір весільної сукні буде справжнім символом шлюбного поклику, діамантом, що символізує тривале щастя.

"Ніхто не каже, що життя без сексу (цнотливість) – це легко. Якби це було так, кожен би саме так і  жив! Бути стриманим - це важко. Тому не рекомендується також бути зарученими протягом довгого часу", - радить автор "Католицької настільної книги для заручених і щойно одружених пар".

Знущатися з чужого горя не можна. Це не по-християнськи. Але якщо це горе видне всім, має титул народного депутата з фракції Партії регіонів і носить ім"я Нестор Шуфрич? 

Днями "на ногу Шуфрича був опущений автомобіль", як заявив УНІАН колега по фракції Валерій Бондик. У клініці «Борис» поставили діагноз «пошкодження зв`язок ступні з крововиливом» з необхідністю носити гіпс 2-3 тижні. Тому Партія регіонів ініціюватиме створення парламентської слідчої комісії за фактом нападу на нардепів і завдання тілесних ушкоджень.  

Проти кого ж комісія вестиме розслідування? Як повідомила прес-служба Шуфрича, яку цитує УНІАН, ногу Шуфричу віддавив автомобіль його колеги по фракції Лук'янова із ним самим усередині! (Того, який вкрав картку в спікера, через що Тимошенко не була проголосована прем"єр-міністром). Кого ж виводитиме на чисту воду "регіонівська" спецкомісія? Винуватять правоохоронців.

"...32 спецназівця були запрошені... внаслідок чого автомашину нардепа Лук"янова разом з ним було перенесено. Коли я підійшов... вони чомусь розгубилися і невдало впустили її (машину). Вийшло так, що мені на ногу", - сказав Шуфрич через свою прес-службу для ЛігаБізнесІнформ.

Схема скандалізму "а-ля Шуфрич" придумана давно. Його висунула і експлуатувала, як фронтмена, Соціал-демократична партія (об'єднана), коли збагнула, що її рейтинги катастрофічно падають. Наприклад, 2005 : Шуфрич захищав у лікарні затриманого закарпатського губернатора Різака. Захист Шуфрича полягав у лежанні "недоторканного нардепа" прямо на Різакові. Коли ОМОН скинув недоторканного на підлогу, той заявив про тілесні ушкодження і струс мозку. Висновок тоді теж давала клініка "Борис". Ані скандали Шуфрича, ані створення парл. спецкомісії не врятували СДПУ(о) від краху. 

Викинутого за борт великої політики "есдека" пригріла Партія регіонів, рейтинги якої, за дивним збігом обставин, теж мають тенденцію до падіння. І зараз Шуфрич теж займається тим самим "рукопрікладством": грудьми проти правоохоронних органів воює за затриманих "пацанів". В даному разі - за жителя київського СІЗО №1, екс-міністра транспорту Рудьковського, члена іншої викинутої за борт партії - Соціалістичної.  

Причини нестандартної публічної поведінки Шуфрича можуть міститися у заяві екс-міністра охорони здоров’я професора Миколи Поліщука, який є всесвітньо відомим нейрохірургом. Подивившись у 2005 р. на знімки мозку Шуфрича, зроблені клінікою "Борис", він заявив по телебаченню, що у того спостерігається стара травма голови, яка привела до розмягчення лобної долі півкулі головного мозку.

Якщо людина матюкається, вона має шанси бути кінозіркою, зіркою музики і всякою іншою зіркою. Такі цінності нав'язує українцям сучасна масова культура глобалізованого світу: "Не треба вчитися і працювати, достатньо лаятися і... буде тобі успіх, слава, гроші"
Українці тепер мають за взірці не тільки братів Кличків, футболіста Андрія Шевченка, гімнасток Подкопаєву й Серебрянську, теннісисток Бондаренко, а й деяких матюкливих співвітчизників.
"Косячи під українця або цигана, цей єврей з Києва (Євген Гудзь, екс-киянин, нині фронтмен музичного гурту "Gogol Bordello") з козацькими вусами й фіксою в роті поєднує жахливу англійську з вставками типу "дурочка з переулочка" й добірним руським матом, який спричинив напади реготу у наших співвітчизників, проте решту публіки залишив байдужою", - пише критик Андрій Плахов в газеті "Комерсант-Україна" в статті "Зудіння мудрості" про кінодебют екс-киянина Гудзя у режисерському дебюті співачки Мадонни на кінофестивалі "Берліналє". 
Але влучно написано! Додати нічого. 
    

Китайський новий рік настає 7 лютого. Тепер на календарі (за китайською традицією) почався рік Пацюка. 

На фотографії поруч керамічна статуетка Пацюка від одного з київських дизайнерських бутіків. Її подарували мені сьогодні в китайському ресторані одні добрі люди, коли ми разом святкували прихід Нового року за китайським календарем. Чи не кумедний пацюк? Дуже! Особливо кумедні золоті зорі на його темно-синій спині - знаки майбутніх успіхів.  

Отже рік Кабана минув. Цей був мій рік. Наступний прийде до мене через 11 років, тобто в 48, У 2007-му я багато чому навчився, зустрів прекрасних людей і почав свій, також важкий, як і у багатьох інших людей, шлях до Бога. Тому цей рік був щасливим. Справді. Гудбай, рік Кабана! І привіт, рік Пацюка!

В “Комерсант-Україна” стався витік щорічного президентського послання. (Чому саме в цій газеті, а не в газеті кума Президента “Україна молода”?) Добре, що країна хоч через витік інформації дізналася про послання, адже невідомо, коли Президент озвучить це у парламенті, адже той заблокований.

Мене цікавив тільки один пункт у том посланні – про мас-медіа. Читаємо з газети: «ЗМІ розглядаються перш за все, як механізм масових маніпуляцій. При цьому більшість журналістів прийняло такий формат співпраці з політичними силами».

Ой, як цікаво! Браво, Президенте! Нарешті у Віктора Ющенка відкрилися очі на розквітлу буйним цвітом корупцію в журналістській спільноті, особливо на телебаченні! Й не тільки на це, але й на блюзнірство, яке міцно вкорінилося серед журналістів й стало нормою в професії. (Простіть мені іронію! Я вже майже не вірив, що Віктор Ющенко протягом свого президентського терміну визнає, що обіцяна ним з Майдану свобода слова не дала бажаного ефекту, а навпаки —знівелювала престиж журналістики.)

Так, три роки тому Президент обіцяв свободу слова! І стало вільніше. Але треба вточнити ― вільніше на загальнонаціональному, столичному рівні, бо на рівні місцевому ― лишилось майже так, як і було. Пам'ятаю злі очі окремих представників Секретаріату Президента, коли вони чули сумніви у тому, що свобода слова подарована не Віктором Ющенком, а може навіть дещо і була завойована самими журналістами...